Зустрічі
в колі друзів
«Нехай мистецтво буде вічним ,
як невмируще
слово Кобзаря»
У ці березневі
дні, коли весь світ вшановує великого Кобзаря, свій сімдесятирічний ювілей
відзначав би наш земляк, талановитий художник Віктор Андрійович Наконечний. Народився він 7
березня 1947 року. І сьогодні ми зібралися у колі його друзів , щоб згадати і вшанувати його творчий доробок.
9 березня 2009 року Віктора Андрійовича
Наконечного, єдиного серед низки талановитих художників відзначили найвищою
мистецькою нагородою України – Шевченківською премією. Шевченко і Наконечний –
поет і художник. Сама доля поєднала цих двох митців слова і пензля. Обоє вони
народились на початку березня. Їх розділили
лише довгих 133 роки. А поєднало одне – любов до прекрасного, до своєї
землі, до своїх людей, до свого краю.
Ведучи розмову з Віктором Наконечним,
журналіст Іван Волошенюк запитав його : «Як
ви особисто сприймаєте постать Тараса Шевченка?». Відповідь була такою : –
Щиро люблю із самого дитинства . Це – геній!... Він став нашим Богом. До нього
горнеться Честь, Правда, Добро . Саме до нього , давно вже мертвого , але
невмирущого, ідуть за правдою і благословенням, як до Батька і до Бога! Так уже
200 років і саме так буде в Україні, поки вона є ».
